Людської пам’яті мости…

   Похоронним дзвоном по всій нашій землі прокотилася страшна чума Голодомору. Ніколи світ не бачив такого штучно створеного лиха. Ніколи про горе настільки великого масштабу так голосно не мовчали в той час, коли 10 мільйонів людей просто щезли з лиця землі, ніби й не народжувалися, не росли, не плакали, не сміялися, не жили…

   Голодомор 1932-1933 років для українців мав фатальні наслідки. І саме сьогодні коли наша країна переживає страшні часи нашої історії нам як педагогам потрібно розповісти нашим вихованцям про криваві події 1932-1933 років.

    З метою вшанування тих хто загинув від голодомору та політичних репресій у Будинку творчості школярів було проведено виховний захід : «Людської пам’яті мости…»

   На заході діти ознайомилися історією виникнення цієї трагічної пам’ятної дати, переглянули свідчення очевидців, презентацію та біля місцевої каплички запалили свічку в пам’ять всіх хто загинув.

Немає рідного села,

Немає жодної хатини,

Тепер там зорані поля,

Що кормлять Голоду могили.

Моя бабуся вже пішла

За обрій сонце зустрічати,

Вона інакше не могла

Свою матусю обійняти.

Прошу, у серці запаліть

Скорботи полум’я священне